«Жінка, яка повірила у власну силу»: як досвід участі та підтримка допомагають жінкам змінювати життя інших

У Дніпрі — місті, яке регулярно живе під звуками повітряних тривог і ракетних обстрілів та є одним із центрів гуманітарного реагування в Україні — живе Юлія Лисенко, волонтерка БФ «Суспільні ресурси та ініціативи».

Її шлях у волонтерстві розпочався з особистого — допомоги родинам тих, хто став на захист України. Саме через це вона вперше долучилася до підтримки інших людей, які постраждали від війни.

Але у той час її участь у волонтерстві залишалася обмеженою. Живучи в умовах постійних безпекових ризиків і поєднуючи турботу про родину з перебуванням у декретній відпустці, вона, як і багато жінок в Україні, стикалася з відчуттям ізоляції, емоційного виснаження та звуженням можливостей для активної участі.

Водночас це не зменшувало її бажання бути корисною.

Спочатку її допомога була зосереджена на підтримці родин ветеранів — зокрема близького кола, пов’язаного зі службою її чоловіка. З часом ця підтримка почала розширюватися. Через спільних знайомих Юлія познайомилася з діяльністю Фонду і поступово почала долучатися до окремих ініціатив — допомагала під час роздачі гуманітарної допомоги для внутрішньо переміщених осіб, долучалася до підготовки подарунків для дітей.

Її участь залишалася нерегулярною, однак внутрішнє відчуття потреби діяти лише посилювалося.

«Було відчуття, що життя ніби поставлене на паузу, але всередині я розуміла, що хочу рухатися далі», — ділиться Юлія.

У 2025 році, коли Фонд реалізовував проєкт «Посилення інституційної спроможності БФ “Суспільні ресурси та ініціативи”» за підтримки UN Women в Україні та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), залученість Юлії почала зростати. 

Проєкт був спрямований на посилення інституційної спроможності Фонду, зокрема через стратегічне планування, визначення ролей у команді та розвиток внутрішньої взаємодії. У межах цієї роботи також проводилися навчальні заходи та активності з підтримки ментального здоров’я, які сприяли більшій залученості учасниць і учасників.

Завдяки цьому Юлія стала активніше включатися в діяльність Фонду та краще розуміти, де може бути найбільш корисною. Її роль поступово змінювалася: від нерегулярної допомоги до більш системної участі та активної ролі у роботі команди — вона почала брати на себе відповідальність за окремі процеси та долучатися до різних напрямів діяльності Фонду.

Одним із проявів цих змін стала її участь в ініціативі «Даруй добро. Діти — дітям», де Юлія повністю взяла на себе логістику прийому подарунків дітям, постраждалим від війни: організувала процес, приймала посилки та координувала взаємодію з командою. Вона забезпечувала безперервність цієї роботи, щоб кожен пакунок був отриманий і переданий за призначенням.

Саме завдяки її системній роботі та внеску команди у 2025 році понад 3 750 дітей з прифронтових регіонів змогли отримати подарунки, а більше 2 000 людей у місті Дніпро — необхідну гуманітарну допомогу.

«Я зрозуміла, що навіть маленькі кроки — це вже рух. І що я можу бути частиною змін», — говорить Юлія.

Окрім практичних результатів, регулярна участь у спільних заходах і щоденна взаємодія з командою допомогли Юлії відчути себе її частиною — вона стала більш відкрито комунікувати з колегами, з’явилося коло однодумців і розуміння, що вона не одна у своїх викликах і прагненнях.

«Для мене було важливо відчути, що я — частина команди. Що моя участь має значення і те, що я роблю, справді допомагає — приносить радість дітям і підтримку людям, які постраждали від війни», — додає вона.

«Ми бачимо, як навчання і підтримка жінок у громадах трансформуються у реальні дії. Історія Юлії — це приклад того, як жінки переходять від точкової допомоги до активної ролі у відновленні громад», — зазначає Олена Танасійчук, президентка БФ «Суспільні ресурси та ініціативи».

Сьогодні Юлія не називає себе лідеркою. Але саме з таких історій починається нове лідерство — тихе, відповідальне, засноване на досвіді, турботі та внутрішній силі.

Проєкт підтримав жінок у переході від обмеженої участі до активної ролі у гуманітарних ініціативах, надаючи їм знання, навички та можливості для включення в командну роботу. Історія Юлії показує, як ця підтримка перетворюється на дію — від допомоги за можливості до відповідальності за ключові процеси та реального внеску у підтримку людей, які постраждали від війни.

Так формується спільнота жінок, які не чекають змін, а створюють їх.

______________________________________________________________________

Проєкт «Посилення інституційної спроможності БФ “Суспільні ресурси та ініціативи"» впроваджується ГО «Суспільні ресурси та ініціативи» за технічної підтримки ООН Жінки в Україні та за фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF), гнучкого та оперативного інструменту фінансування, що підтримує якісні заходи для підвищення спроможності місцевих жінок у запобіганні конфліктам, реагуванні на кризи та надзвичайні ситуації та використання ключових можливостей миробудівництва.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги Організації Об’єднаних Націй (WPHF), але це не означає, що висловлені в ній погляди та вміст є офіційно схваленими або визнаними з боку Організації Об'єднаних Націй.